ЗАХОПЛЕННЯ МИКОЛИ РЄЗНІКА

Ірина Кудряшова бібліотекар Малоолександрівськоїсбф запрошує до віртуальної арт-галереї «Люди цікавої долі» та інтерв’ю з колекціонером  Миколою Рєзніком жителем села Мала Олександрівка.

Народився  25.11.1972 року у селі Мала Олександрівка.

Улюблена страва – пельмені

Улюблений літературний жанр - історичний

Улюблена книжка –«Чингізхан»

Улюблений письменник - Василь Ян

Улюблена пора року – літо

Країна, в якій хотів би побувати – Італія, Франція

Експонат, який мріє отримати для своєї колекції -  самовар з чоботом царських часів

У людях цінує чесність і щирість.

Микола Рєзнік: «Мріяв подорожувати світом, а став подорожувати в часі»

Колекціонери – це люди, які не дуже люблять публічність. Вони просто займаються справою, яка їм подобається. Так стверджує  Микола Рєзнік. Однак мені все-таки вдалося поговорити з ним про його захоплення.

- Коли та чому Ти почав колекціонувати?

Мені з дитинства подобалося шукати та збирати речі. Спершу це були гільзи, потім монети та купюри, а пізніше додалися і побутові речі.

Я чітко пам’ятаю номінал першої монети, яка і стала поштовхом до подальшого колекціонування, це була «дєнєжка» 1857 року. Знайшов я її років у дванадцять по дорозі до пекарні. Вона була мідною і мала яскраво зелене забарвлення (від окису) і здалася мені найгарнішим скарбом у світі.

- А ця монета і досі зберігається в тебе?

Нажаль ні. Довгий час я зберігав її в такому стані як знайшов. Та якось я вирішив її відчистити, для цього змастив монету зубною пастою і залишив на столі. Та дружина наводячи лад в будинку ненароком викинула її на смітник. Я звісно ходив шукати її але нажаль не знайшов.

- А чи підтримують тебе рідні у твоєму захоплені?

Жанна, так звуть мою дружину, повністю мене підтримує у моєму захоплені і не тільки вона. Та склалося, що син подорожує світом і з країн в яких вже побував привозить мені купюри, та так щоб їх можна було порівняти. Тобто старого зразка – якомога старшу,  і нового – ті які є в обігу на даний час.

- Скільки наразі маєш експонатів і чи збираєш їх досі?

Якщо говорити про крупні експонати то їх близько ста одиниць, а ось малогабаритних я навіть не лічив. І Так. Я продовжую розширювати свою колекцію далі.- Побутового плану питання – де ти зберігаєш колекцію?

Ті що займають мало місця зберігають в будинку, а великі в одному приміщені на подвір’ї.

- Чи плануєш якісь заходи, щодо оприлюднення своєї колекції?

Так. Є в мене мрія відкрити кафе-музей, де з моїми експонатами могли б ознайомитися всі охочі.