головна сторінка

Вивчай рідний край разом з бібліотекою

середа, 30 жовтня 2019 р.

З УКРАЇНОЮ В СЕРЦІ ТВОРИМО ДИВА

Арт - галерея запрошує...



Арт-галерея « З Україною в серці творимо дива»в рамках проекту 

« Майстри Великоолександрівщини»  відкрила виставку нових робіт  мешканки селища Вікторії Чаплиги.


 

 




вівторок, 1 жовтня 2019 р.

Краєзнавча новинка


                          Альона Мовчан "У полоні зелених очей"



     Альона Мовчан - молода Херсонська літераторка, організатор та модератор щомісячних літературно - музичних засідань "Поетичної шафи"та неординарного молодіжного фестивалю "Шафа - фест".
    Краса Херсонщини вражає, тому поетеса у своїй новій поетичній збірці згадує про рідні краєвиди  ніжно і з великим трепетом душі.
    Нова книга Альони Мовчан сповнена любов'ю до рідного краю та нотками щиросердного кохання, а часом і меланхолії непорозумінь між парою закоханих.    
     Пропонуємо Вашій увазі збірку поезій Альони Мовчан "У полоні зелених очей" і сподіваємось, що аудиторія прихильників її літературних обдарувань збільшиться.

                                            Підступні чарівниці.

Ведуть мене підступниці - дороги
У невідомі чарівні краї,
Там річка пробігає край городів
По мальовничій степовій землі.

Там хвойний ліс незнаний і казковий
І шишки, посміхаючись між трав,
Ведуть свої чаруючі розмови,
 Які лісник - і той не розібрав...

Там жовте поле стиглої пшениці,
І соняхи всміхаються до хмар.
Дороги ці, підступні чарівниці,
Ведуть мене на поклик своїх чар.

*Рядки написані у с.Новодмитрівка Великоолександрівського району Херсонської області

четвер, 5 вересня 2019 р.

НОВА ЗБІРКА!

                   

                         Ми народились в Таврійському краї

             збірка віршованих творів до 75- річчя  утворення Херсонської області




     До збірника увійшли кращі поезії, які відображають високі та щирі почуття авторів до своєї землі, до України. В усіх віршах відчувається величезна любов до Батьківщини, до народної пісні, до традицій, особливий потяг заявити про своє особисте ставлення до проблем сьогодення та свою патріотичну позицію.
   Ми маємо надію, що ця збірка віршованих творів  принесе читачам велике задоволення і гордість за талановитих людей нашого краю.








вівторок, 20 серпня 2019 р.

З УКРАЇНОЮ В СЕРЦІ ТВОРИМО ДИВА


Виставка картин Наталії Горик - Щеглової 

в центральній районній бібліотеці




Наталя Горик - Щеглова завідувачка Садківським сільським будинком культури Борозенської об'єднаної територіальної громади Великоолександрівського району.









  

               


вівторок, 18 вересня 2018 р.

Майстер іконопису


Іконопис в селі Борозенське

   Іконопис - різновид живопису, призначений для створення священних зображень – ікон.  Іконописання, в першу чергу, являється духовним процесом. Всі отці церкви говорять, що ікона – це молитва. І у майстра, який пише ікони, повинен бути відкритим духовний зір.
   Іконописець Павло Кузнєцов, уродженець міста Херсон (з 2005 року проживає в селі Борозенське), - багато років провів в монастирях  Молдови, Росії, України…
   Наприкінці 80-х років, перебуваючи в Молдавії, Павло випадково, за волею долі, зайшов до чоловічого Свято-Успенського монастиря поблизу міста Атаки, і сталося так, що, на запрошення настоятеля монастиря о. Євгенія, залишився виконати реставраційні роботи по відновленню собору. Саме тут, в стінах монастиря, відбулася зміна світогляду і творчого шляху художника. Далі -  благословення митрополита Кишинівського і всієї Молдови Володимира як духовне народження для нового духовного життя. Одинадцять років проживаючи в монастирі, Павло Кузнєцов займався розписом храмів, реставрацією старих ікон і фресок, писав ікони для багатьох церков Молдови.
    В 2000 році почався новий етап в житті майстра. Близько трьох років Павло працював іконописцем і проживав в  Свято-Донському чоловічому монастирі міста Старочеркаськ, писав ікони в церквах Порт-Катона, Акая, Недвиговки та в інших храмах Ростовської-на-Дону єпархії (Росія). Звідти пішов в м. Тимошевськ Краснодарського краю: на запрошення ігумена Свято-Духова чоловічого монастиря о. Георгія проживав і працював в монастирі, попутно виконуючи художні роботи в храмах Краснодарського краю. І всі ці роки займався не лише живописом – маючи віру, іконописець вивчав богослов'я, історію церкви, християнства, історико-критичний аналіз Біблії, антропологію містиків-ісихастів від Ареопагітиків до Григорія Палами, труди древніх отців-подвижників.
   Повернувшись в Україну, Павло в Свято-Онуфріївському чоловічому монастирі Черкаської єпархії займався відновленням старовинних фресок XIII століття. Працював майже в усіх (крім Сумської та Чернігівської) єпархіях України: розписував храми, писав ікони. І скрізь, коли до нього зверталися з проханням, навчав місцевих художників іконопису: так було і при розписі храму Різдва Пресвятої Богородиці в станиці Донській, так було в 2003 році і під час роботи в одній із сільських церков Донецької області - коли Павло розписував місцеву церкву, до храму зайшов чоловік з юною донькою та звернувся до іконописця з проханням  взяти юну художницю в підмайстри, щоб працювала разом і вчилась – і дівчина, дійсно-таки, багато чому навчилась).
   Пройшовши довгий і тяжкий шлях від художника до іконописця, з роками відпрацьовуючи техніку письма, осягаючи канони церкви, маючи багатий досвід, майстер іконопису проявляє готовність поділитися з будь яким художником здобутими навичками іконописної творчості. 
   «Робота над іконою – це труд духовний, – говорить Павло. - В поєднанні з постом і молитвою він здатен показати невидимий внутрішній світ християнина, тобто через видимі фарби передати сенс того, що відбувається з людиною при її зустрічі з Богом. Тому дивитися на ікону треба духовними очима, бо саме ними можна розрізнити істинний образ від релігійної листівки-картинки протестантських церков» (в протестантських церквах немає ікон – прим. автора). «Бог дає кожному дар - якийсь талант. Але він дається на Божу справу. Що я можу зробити, щоб віддячити Богові? Я пишу ікони». «Людина, отримавши від Бога дар творчості, самостійно, без допомоги Божої, не здатна здійснити творчий подвиг – просто тоді немає натхнення. А при участі Святого Духа весь творчий процес відбувається з такою легкістю і швидкістю, що викликає подив навіть у того, хто творить. Після цього навіть важко повірити, що створений витвір являється твоїм власним творінням…»
   …Павло Кузнєцов з раннього дитинства дуже любив малювати. Після школи, в 1981, році закінчив  Запорізьку філію художнього училища зі спеціальності художник-портретист, під час служби в лавах Радянської Армії був художником при політвідділі військової частини. Повернувшись додому, працював в Херсонському рекламному комбінаті художником-оформлювачем (оформлював дитячі садки, школи, поштові відділення, універмаги, магазини, кафе, ресторани – всі заклади, звідки приходили заявки на оздоблювальні роботи).
   І ось, - здавалося би, випадкова зустріч в Херсонській єпархії с о. Павлом (Павло Степанович Галуненко помер 10 серпня цього року, похований на території Свято-Катерининського собору в м. Херсоні, де протягом багатьох років служив Господу і людям), на прохання якого молодий художник відновив стару афонську ікону на кипарисовій дошці. Ця ікона св. Пантелеймона побувала в пожежі, і на обгорілій лицьовій стороні збереглися лише кисті рук з ложечкою та скринькою. «Витримуючи колір, тон і стиль я відновив її і повернув священнику, – пригадує наш співрозмовник. – Він чомусь довго і суворо дивився на відновлену ікону, потім посміхнувся та… благословив мене іти в монастир». Молодий чоловік здивувався і не придав тоді цьому значення. А через пару років життєва дорога привела художника до стін Свято-Успенського монастиря…
      В 2005 році пілігрим Павло Кузнєцов прийшов в село Борозенське ( Великоолександрівський р-н  Херсонської обл.) Саме в той час в селі тільки-но збудували храм, і вміння іконописця стало в пригоді. Майстер почав працювати: розписав купол, зробив  ряд ікон, дві Голгофи. Тоді ж, на прохання прихожан церкви св. Олександра Невського (смт. Велика Олександрівка), написав храмову ікону. Іконописець залишився жити в селі Борозенське. Відтоді кожного року з благословення настоятеля місцевого Свято-Іллінського храму о. Володимира він в приміщенні церкви пише ікони для храму. Під час роботи і обговорення, в процесі спілкування священика о. Володимира і художника Павла відбуваються живі конструктивні  дискусії по богословським питанням. Також майстер-іконописець при створенні ікон тісно співпрацює з місцевим майстром-будівельником Анатолієм Самцовим і щиро відзначає: «Дивовижно і радісно бачити, як Анатолій, працюючи над прикрасою храму, до своєї майстерної праці докладає і часточку своєї душі».
Павло Кузнєцов говорить: «Торкнувшись сердець борозенців, Господь створив в селі чудесний дім Божий».
 




 


вівторок, 11 вересня 2018 р.


Краєзнавча новинка


ДО ВАШОЇ УВАГИ НОВА КНИГА ОЛЕСЯ ЧАЙКІВСЬКОГО "ПОРОГИ"



До поетичної збірки Олеся Чайківського ввійшли нові вірші, сповнені сподівань, а також пророчих міркувань над долею України. Автор щирий і промовистий, його слово торкає, породжує думки, возвеличує. У збірці "Пороги" знайдуть для себе духовну поживу як дорослі, так і діти. Полиньте разом із автором у дивовижний світ поезії.

пʼятниця, 4 травня 2018 р.


Краєзнавча новинка

До вашої уваги нова книга Катерини Савченко          "Нескорений"



   Повість "Нескорений" - це художньо - епістолярна оповідь про героїзм, благородство головного героя, його безмежну любов до рідної Херсонщини, до Батьківщини в роки Другої світової війни.    В основу написання  повісті лягли реальні події з життя Радченка С.М.,його розповіді про фронтові будні та спогади рідних, друзів, його листи з фронту, які по війні шкільна подруга Надя передала родині.


                      ЗАПРОШУЄМО ВАС, ШАНОВНІ ЧИТАЧІ,  
 ДО НАШОЇ БІБЛІОТЕКИ НА   ЗНАЙОМСТВО З НОВОЮ КРАЄЗНАВЧОЮ КНИГОЮ.