Донцов Анатолій Федорович
У народі кажуть, що талановита людина - здібна у всьому. Ці влучні слова стосуються й Анатолія Федоровича. Колись, ще будучи учнем музичної школи, він пробує себе у написанні музичних творів. Працюючи викладачем школи мистецтв відчуває дефіцит ансамблевого репертуару.Тому сам почав писати п'єси і разом з учнями виконувати їх. З роками композиторський дар відшліфовується і з'являються дві збірки, які в основному складалися з класичних творів. Пише Анатолій Федорович пісні, вокальні духовні твори, але надає перевагу інструментальній музиці. У минулому році з'являється на світ ще одна музична збірка "Пісні мого краю" на вірші відомих місцевих поетів.
Зараз ветеран праці, талановитий музикант і композитор перебуває на заслуженому відпочинку і продовжує займатися тим, що близьке і рідне серцю, без чого немислиме подальше життя.
Приінгулецький край
Над Інгульцем чарівна пісня лине,
Цвітуть сади, красуються поля,
Приінгулецький край і серцю мила
Великоолександрівська земля.
З давних - давен живуть тут добрі люди,
Леліють хліб, виховують дітей.
Їхні пісні лунають скрізь і всюди
Про рідний край, життя та про людей.
Руками створені ліси навколо,
Відпочивають діти в таборах.
Одна із перших в Україні "Гідра"
Дала всім струм і світло у хатах.
Мій рідний край у новій Україні
Розправив крила, рветься до небес
І хоч не всім живеться добре нині -
Світле майбутнє вже крокує десь.
Тож розцвітай на радість всій родині
Великоолександрівський наш край!
Хто буде в цих краях у новій днині -
До нас у гості просим, завітай!
Батьківська земля
Вийду до схід сонця в росянисте поле,
Навкруг золотисті пшеничні поля.
Край мій, придніпровський, таврійськії зорі,
Сонцем обігріта батьківська земля.
Батьківська земля моя, з мала і довіку,
Ти до мого серця міцно приросла,
Вибач, що тебе колись назавжди покинув
І стежина інша в життя повела.
Куди б гірка доля мене не кидала,
Як би мені часом добре не жилось,
Ніжною любов'ю тебе я кохаю
І за тебе, рідна, завжди я молюсь.
В далеких країнах прийшлось побувати,
Бачив життя різно - зблизька і здаля
Та для мене ти свята, ти добра як мати,
Ласкава і щира, батьківська земля.
Хочу із струмочка водиці напитись,
Хочу доторкнутись до твого ім'я.
Хочу тобі низько - низько поклонитись,
Хочу, щоб назавжди ти була моя.
Батьківська земля моя,тебе пам'ятаю
В зелені садів твоїх, взимку, навесні...
Кращого куточка на світі не знаю
Де співає жайвір у небі пісні.
