"Треба жити" - збірка поезії про трагічне минуле нашого народу, про наше складне сьогодення - основні теми у новій книжці Анатолія Анастасьєва, відомого поета і журналіста з Великої Олександрівки.
Пропонована збірка є результатом спілкування з Музами, результатом роздумів, душевних переживань, філософських узагальнень. Сподіваємось, що вона знайде добрі відгуки у серцях читачів.
РІДНИЙ КРАЙ
(уривок з поеми)
Степи таврійські без кінця і краю, А скільки цвіту! Скільки аромату!
Біжить дорога рівна, як стріла На повні груди дихаю...іду
Аж ген з хлібів високих виринає І молоді листочки рути - мяти
Немов міраж, околиця села. У пальцях розминаю на ходу.
Душею й зором ніжно обіймаю Чебрець, ромашка і нічна фіалка
У лузі трави і зелений гай, Любисток, подорожнк, чистотіл...
Мене легеньким вітерцем вітає В цілющих травах викупаний змалку,
З погожим днем Таврійський рідний край. Я ріс в степу і набирався сил.
Я трави називаю поіменно: Біля ріки з прозорого джерельця
Ось горицвіт, пирій, петрів батіг.. Напився вдосталь чистої води...
Вся степова імперія зелена Мій рідний край, любов до тебе в серці
Мені шовками стелиться до ніг. Розквітла в мене раз і назавжди.
Немає коментарів:
Дописати коментар